Кость Щироцький - етнограф з Поділля

   

Кожного дня ми відкриваємо нові і нові імена видатних людей нашого рідного краю, які зробили свій внесок у розвиток Поділля. До фондів ЦМБ ім. І.Бевза надійшо нове видання:

 «Кожен свідомий народ завжди живе і відчуває усе по-своєму — не так, як народи з іншим життєвим укладом. Життя й історія свідчать, що без особливого укладу життя і без мистецтва не було жодного народу. Будучи могутнім засобом спілкування і єднання людей, пробудження і плекання в них альтруїстичних нахилів, мистецтво завжди посідало в житті одне з найважливіших місць» Ці рядки належать класику українського мистецтвознавства, історику, етнографу, громадському та політичному діячу Костянтину Віталійовичу Широцькому. Цьому видатному історику мистецтва, що жив в період зламу двох епох, доля відпустила 33 роки земного життя, яке було насичене подіями, творчою працею, пошуками скарбів народної мудрості.

Народився він 7 червня 1886 року у с. Вільшанка Подільскої губернії в сім’ї священника.Кость Віталійович, як він писав, «Нижчу осьвіту дістав при батьках. По укінченю теольогічних клясів Подільської духовної семинарії та артистично-промислової школи у Кам’янці року 1906 вступив до Петербурзького університету…». Коло його інтересів було широким: любов до минулого органічно поєднувалася з інтересом до тогочасного стану культури в Україні. Тому і фахову освіту Широцький отримав достойну . Він закінчив у Петербурзькому університтеті (1906-1910/1911 рр.) історико-філологічний факультет та паралельно навчався у Петербурзькому археологічному інституті (1906-1910/1911 рр.), після чого Костянтин був зарахований в дійсні члени (колишнього Імператорського Російського) Археологічного Товариства, де завідував музеєм до 1917 року, та був залишений при університеті як професорський стипендіат . 

В 1918 році в Києві викладав історію в Українському народному університеті, а також був призначений виконуючим обов’язки екстраординарного професора на кафедрі історії українського мистецтва в Кам’янець-Подільському державному університеті (1918-1919 рр.), де

планував викладати історію класичного мистецтва й українське мистецтво великокнязівської доби. Широцький привернув увагу мистецького світу до художників, що творили в Україні: опублікував розвідки «Український художник Тропінін», «Дещо з української творчості артиста-маляра Тропініна», «Життя і діяльність Григорія Кириловича Левицького». В своїх наукових працях Костянтин Віталійович досліджував українське національне вбрання в малярському спадку Шевченка (праці «Деякі портрети, роблені Т . Шевченком», 1911 р., «Шевченко – художник», 1914 р. та інші). 

Серед його етнографічних робіт виділяються «Бурсацький жаргон української мови на Поділлі», «Словарець бурсацького говору»  «Подольские “колядки” и “щедрівки”». Одна із перших наукових робіт Костянтина Віталійовича була пов’язана з вивченням поєднання жовто-блакитних ти жовто-синіх барв на килимах та жіночих плахтах по всій Україні, зокрема й на Поділлі.

Маючи професійну освіту, Широцький приймав участь в археологічних розкопках. Він писав: «Року 1911, 1912, 1913 з доручення Археольогічної комісії брав участь в розкопах скитських та слов’янських городищ в Новгородщині та біля Немирова й Ташлика на Поділю». Результати першої термінової наукової експедиції до Немирівського городища, яка проводилась за інициативою Імператорської археологічної комісії під керівництвом професора Гамченка у 1909 році, були викладені у працях «Спостереження над даними дослідів трипільскої культури 1909-1913 рр.», «Археологічні дослідження 1909 року на Поділлі по Трипільській культурі». Наступна експедиція була через рік, в 1910 році під керівництвом професора Спіцина. Під час експедицій були відкриті залишки трипільського поселення, була розкопана окрема вулиця поселення, схожого на слов’янське, із хатами, коморами й побутовими предметами, зокрема, жорнами, ножами, пилками, стрілами, різьбами, черепками, кістками, фігурками звірів.

  

Широцький є автором першого путівника по мистецьким пам’яткам Києва, виданного у 1917 році, що став одним із найцікавіших з києвознавчих видань.

Це видання ми отримали завдяки участі у науково-практичній конференції "Кость Щироцький в українському історико-культурному просторі" від Вінницького обласного центру народної творчості.