До вашої уваги - рекомендації до популяризації окремих ювілейних дат січня 2021 року.
• 80 років тому народилася Ганна Танасівна Чубач (6.01.1941, с.Плоске Мурованокуриловец. р-ну, - 19 .02. 2019), українська поетеса, визначна громадська діячка, заслужений діяч мистецтв України, член СПУ (1971), лауреат ряду літературних премій. На Поділлі поетесу називають «Подільською журавкою». Мешкає у Києві.
ПРОПОЗИЦІЇ:Від традиційних книжково-ілюстративних виставок та презентацій прочитаних книг, які є в наших структурних підрозділах, є можливість підготувати:
Не часто ми згадуємо справжніх героїв Другої світової війни, які увінчали славою свої імена. У першій декаді січня є нагода згадати долю Лариси Степанівни Ратушної і перш за все сторінки її біографії:
- Поетичний альбом «Ми приходимо у світ для любові»,
- Літературну мандрівку за темою: «Роздуми про сповідь серця поезії Ганни Чубач»,
- Поетичний калейдоскоп «Ганна Чубач- поетеса Божою милістю»,
- Зібрати коло спілкування «Журавка з подільського жита».
09.01 - 100 років тому народилася Лариса (Ляля) Степанівна Ратушна (9.01.1921, смт Тиврів – 18.03.1944, м.Вінниця), зв’язкова антифашистського підпілля у Вінниці, Герой Радянського Союзу (посмертно).
ПРОПОЗИЦІЇ:
Вінницька підпільниця Лариса Ратушна (Ляля Ратушна) народилася 1921 року в селі Тиврів Вінницької області в родині службовця. Закінчила середню школу, працювала піонервожатою, навчалася на механіко-математичному факультет Московського державного університету.
У перший же день війни дівчина подала заяву з проханням відправити її на фронт. Ратушна стала санінструктором полку, який був сформований зі студентів, аспірантів, професорів університету. Під час одного з боїв Ляля Ратушна потрапила в полон, але їй вдалося втекти. Майже місяць дівчина пішки добиралася до рідного міста. Після повернення додому вона зустріла шкільного знайомого Ігоря Войцеховського. Він і рекомендував Ларису підпільному центру. Дівчина швидко влилася до лав народних месників. Вона займалася агітацією серед військовополонених, фабрикувала фальшиві документи. Вміння Лариси підробляти німецькі печатки врятувало багатьох людей від смерті й вивезення в Німеччину та дозволяло підпільникам ефективно вести свою діяльність.
Була середина літа 1942 року. Гестапівці прийшли на завод, де виготовляли свічки (там працювала Ляля). Вони довго щось перевіряли, шукали. Дійшла черга і до неї. Фашисти щось запідозрили... Ларису посадили в камеру, допитували, били, погрожували. Але не «витягли» з неї жодного слова про друзів-підпільників. З в'язниці її перевели у гніванський концтабір. Пізніше завдяки підкупу німецького чиновника їй вдалося звільнитися.
Лариса поселилася в конспіративній квартирі під новим ім’ям –Лукія Степко. Підпільний комітет доручив їй роздобути друкарський шрифт. Він шрифт допоміг обладнати підпільну друкарню, яку назвали «Україна». Гестапівці збилися з ніг, щоб знайти слід цієї друкарні, але її так законспірували, що вона діяла аж до повного звільнення Вінниці. За цей час надрукували та розповсюдили близько 70 тисяч листівок. Ляля Ратушна поширювала підпільні видання друкарні «України», брала участь у збиранні доставляла в партизанські загони зброю, боєприпаси і медикаменти, виконувала завдання командування партизанського з'єднання імені В. Леніна.
Фронт наближався до Вінниці. У місті вже було чути далеку канонаду. У ці дні Лариса працювала особливо напружено. «Прийде, бувало, перед ранком, – згадувала потім мати Лялі Ратушної, – скрутиться калачиком на підлозі й відразу ж засинає. Спить неспокійно. Найменший шурхіт – прокидається. Почує у дворі чужі кроки – і відразу на горище. А мене заспокоює: «Не хвилюйся, мамо, все буде добре».Підла рука зрадника обірвала життя мужньої патріотки Лялі Ратушної за день до Перемоги. Їй було лише 23 роки. Похована Лариса Ратушна з військовими почестями у Вінниці біля Вічного вогню у сквері імені Козицького. У 1965 році їй посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу. На її честь названі одна з вулиць у нашому місті, школа та теплохід, що курсує по Південному Бугу.
Продовжити розмову за темою «Вінницьке підпілля у роки другої світової війни» можна з акцентом:
- "Горда слава Лялі;"
- "Герої вогняних років";
- "Народні месники".
ПРОПОЗИЦІЇ:
Надати вичерпну інформацію з видання творів нашого земляка та публікації про творчий шлях А. П. Гарматюка допоможе наступний бібліографічний список видань.
Прижиттєві видання творів Анатолія Панасовича Гарматюка:
- Проти шерсті. – Київ: Держлітвидав України, 1964. – 50 с.
- Лисяча наука. – Донецьк: Донбас, 1966. – 64 с.
- Інтелігентна Киця. – Київ: Радянська Україна, 1969. – 64 с.
- Лев у Зайця. – Донецьк: Донбас, 1971. – 96 с.
- Нетипові типи. – Київ: Радянський письменник, 1977. – 80 с.
- Вічний парубок. – Одеса: Маяк, 1981. – 76 с.
- Вундеркінь. – Київ: Радянська Україна, 1984. – 64 с.
- Веселий залп. – Одеса: Маяк, 1985. – 136 с.
- Неслухняна лялька. – Київ: Веселка, 1985. – 12 с.
- Дебати й результати. – Київ: Радянський письменник, 1987. – 125 с.
- Веселі паралелі. – Київ: Дніпро, 1990. – 174 с.
- Дотепні думки житимуть віки. – Одеса: Маяк, 1990. – 112 с.
- Чи є у вас почуття гумору? – Вінниця: Управління по пресі, 1991. – 32 с.
- Гумор різних народів. – Вінниця: Зоря Подільська, 1992. – 32 с.
- Гумор, сатира. Вип(б)рані твори. – Вінниця: Фірма „Біком‖, 1994. – 104 с.
- Чому півні кукурікають? – Вінниця: РВВ ВАТ „Віноблдрукарня‖, 1997. – 16 с.
- Чим вимірювати сміх? – Хмельницький: КС „Автограф‖, 1999. – 60 с.
- Привіт, сміхолюби! – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. – 88 с.
- І сміх, і сльози, і неврози. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. – 64 с.
- Неповторна юності пора. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000. – 64 с.
- Нескорений сміх. Політична сатира. – Вінниця: О. Власюк, 2003. – 76 с.
- Вибрані сміхотвори. – Вінниця: О. Власюк, 2006. – 414 с.
- Миті життя гумориста і сатирика Анатолія Гарматюка : спогади. – Вінниця : О. Власюк, 2008. – 448 с. : іл.
- У серцях людських... : в 2 т. Т. 2 / упорядкув. Н. М. Гарматюк. – Вінниця : Нілан – ЛТД, 2012. – 560 с.
- Хоменко Б. В. Гарматюк Анатолій Панасович / Б. В. Хоменко // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов.
- Вінниччини / упорядкув. і заг. ред. А. М. Подолинного. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Вінниця: КонтинентПРИМ, 2001. – С. 63–64 : фот.
- 14 січня 2011 р. – 75 років від дня народження Анатолія Панасовича Гарматюка // Знаменні і пам'ятнідати Вінниччини 2011 року : хронол. Довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Г. М. Авраменко ;ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2010. – С. 13.
- Анатолій Гарматюк [Електронний ресурс] : офіц. сайт письменника. – Електрон. текст. дані. – Режимдоступу : http://garmatiuk.org/. –Назва з екрана. – Дата доступу: 12.05.2016. – На сайті представлені:біографія письменника, вибрані твори, авторські прижиттєві видання.
- Гарматюк Анатолій Панасович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. дані. –Режим доступу: uk.wikipedia. org/wiki/Гарматюк_Анатолій_Панасович. – Назва з екрана. – Дата доступу:12.05.2016.
- Барцьось В. Подільський сміхотворець – Анатолій Гарматюк, його слово було дошкульним як постріл згармати [Електронний ресурс] / В. Барцьось // Gazeta.ua. – Електрон. газ. – Режим доступу:http://gazeta.ua/blog/36145/ podilskij-smihotvorec-anatolij-garmatyuk-jogo-slovo-bulo-doshkulnim-yakpostril-z-garmati. – Дата доступу: 18.05.2016.
Коментарі
Дописати коментар