01.12 - 75 років тому (01.12.1945) засновано кінотеатр «Родина» у Вінниці. Постановою виконкому Вінницької обласної ради депутатів трудящих № 357 від 19.03.1945 р. «Об улучшении кинообслуживания населения и о расширении киносети в Винницкой области» було зобов’язано обллегпром і Вінницьку міську раду передати облвідділу кінофікації клуб взуттєвої фабрики для організації в ньому дитячого кінотеатру та театру кінохроніки. Цього ж року виконком Вінницької міської ради депутатів трудящих прийняв рішення про здійснення капітального ремонту кінотеатру. За припущеннями окремих дослідників, сучасний кінотеатр «Родина» є прямим нащадком свого пращура «Амбрось». Мінялися політичні режими в місті, кінотеатр змінював свою назву: «Амбрось», «Театр мініатюр», «Ампір», «Червоні крила», «Родина». Сьогодні у МКП «Кінотеатр «Родина» затишна зала на 120 місць, сучасні меблі, освітлення, апаратура, модернізоване фойє. Тут демонструються нові фільми, які перемогли на престижних кінофестивалях, а також на замовлення глядачів готуються ретропрограми, фестивалі кращих фільмів зарубіжних країн. Велика увага приділяється українському кіномистецтву.
3.12 - 95 років тому народився Іван Оксенович Безуглий (1925-1995, Вінниця), український історик, архівіст, дослідник антифашистського руху на Вінниччині 1941-1944 рр.. автор документальних повістей. З 1953 року проживав у Вінниці.
09.12 - 60 років тому народилася Олена Андріївна Вітенко (09.12.1960, с. Дубовець Немирівськ. р-ну), письменниця, політик, громадський діяч, депутат Вінницької міської ради (2002–2006), народний депутат України 5 скликання. Фундатор Вінницької обласної краєзнавчої літературно-мистецької громадської організації «Велика рідня» (2007). Поетеса і прозаїк за покликанням, у сатиричних та гумористичних публікаціях використовувала псевдонім Гнат Вовкамнебрат, а в ліричних – Ольга Семенюк. Авторка понад півтора десятка книжок лірично-патріотичних поезій, гумору, пісенних текстів, віршів для дітей. У доробку письменниці – численні публікації творів у колектив- них збірниках та альманахах, регіональних журналах і газетах. На її вірші вінницькі композитори написали понад сотню пісень. О. А. Вітенко – переможець конкурсу «Вінничанин року» в номінації «Громадський діяч» (2003), обласного конкурсу «Людина року» в номінації «Регіональний лідер» (2006), лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Вовчка (2007), Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2009), Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Коцюбинського (2019), член журі фестивалю «Підкова Пегаса» (2015, 2016). Член НСПУ (2006) та НСЖУ (2005).
10.12 - 100 років від дня народження Кларісе Ліспектор (10.12.1920, м. Чечельник, нині смт. – 09.12.1977, м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія), бразильської письменниці українського походження, журналістки, перекладачки. Покинула Чечельник у дуже ранньому віці. Родина Кларісе емігрувала до Бразилії у 1921 р., коли їй було лише два місяці. Після кількох переїздів сім’я в 1935 р. облатувалася у Ріо-де-Жанейро. Тут Кларісе давала приватні уроки португальської мови. І так з життєвого досвіду «учитель-учень» народився її перший роман «Близько до дикого серця». Під час Другої світової війни письменниця допомагала у військовому шпиталі бразильським воїнам. Разом із чоловіком-дипломатом вона довгий час жила за кордоном: у Європі (Італія, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія) (1944–1949), США (1952–1959). У її творчому доробку – 8 романів, 8 збірників оповідань, літературознавчі статті. Найвідоміші – збірник оповідань «Сімейні узи» та романи «Місто в облозі», «Яблука у темряві», «Близько до дикого серця», «Іноземний легіон». Жителі Чечельника пам’ятають про свою талановиту землячку. 10 грудня 2002 р. на будинку, де народилася Кларісе, відкрито меморіальну дошку.
13.12 - День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Немирівськ. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Теплицьк. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча. Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Немирівський р-н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно-вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проєктом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницький коледж культури і мистецтв, Вінницька обласна філармонія. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року від- крили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено новий мистецький проєкт – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу.
14.12 -180 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (14.12.1840, с. Кліщинці Золотонісськ. р-ну, тепер Черкасськ. обл. – 1904, м. Київ), класика української літератури, драматурга, перекладача, актора, режисера, театрального і громадсько-культурного діяча. Один із корифеїв українського побутового театру. У 1860–1880 рр. був тісно пов’язаний з Поділлям як власник невеликих маєтків у селах Садова і Карпівка Могилів-Подільського (1869–1885) і с. Кордишівка Брацлавського (1879–1889) повітів Подільської губернії. На Поділлі збирав історико-етнографічні матеріали. Автор історичного роману «Оборона Буші» (1894). У 2015 р. в с. Садова Могилів-Подільського району на честь Михайла Старицького відкрито пам’ятник «Пісні». 12 жовтня 2019 р. у с. Буша Ямпільського району відбулося урочисте відкриття пам’ятника Михайлу Старицькому.
21.12 - 180 років тому народився Костянтин Петрович Михальчук (псевдоніми – К. М., М., Мих. К., Х-л, Пивовар, Українець, Хохол та ін.) (21.12.1840, с. Зозулинці, нині село Козятинськ. р-ну – 07.04.1914, м. Київ), мовознавець, публіцист, громадський діяч, основоположник наукової української діалектології, член-кореспондент Петербурзької академії наук, член Українського наукового товариства в Києві (з 1907 р.), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові (з 1893), член Історичного товариства Нестора-літописця. Уперше розробив класифікацію української мови на основі визначення мовних ознак її різновидів і описав їх, 1871 склав першу мапу діалектів. 1899 вперше створив програму для збирання українських діалектологічних матеріалів. Протистояв великодержавній концепції щодо великоросійського походження Київської Русі, за якою українська мова визнавалася лише наріччям російської, обґрунтував її самостійність і генезис, вплив на мови інших народів. Брав участь у підготовці «Російсько-українського словаря» і «Української граматики» Є. Тимченка, «Словаря української мови» за редакцією Б. Грінченка.
22.12 - День народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога. Закінчила двокласну школу, працювала на цукроварні, потім в Одесі – на цукрозаводі та канатній фабриці. Записувати фольклор почала з 1917 р. У 20-ті роки Н. А. Присяжнюк, маючи зв’язок із Етнографічною комісією і Кабінетом музичної етнографії Академії наук України, розпочала систематичну фольклористичну роботу: записала погребищенське весілля з усіма обрядами і піснями (650 пісень), зібрала сотні пісень інших жанрів, працювала на ниві етнографії та краєзнавства. Усе зібране надсилала до Києва. Значну кількість записів подільської фольклористки надруковано в кількох томах серії «Українська народна творчість». Головним підсумком її життя став збірник «Пісні Поділля» (1976). Її записи є також у Державному архіві Вінницької області та обласному краєзнавчому музеї. Щорічно в Погребищенському районі проводиться свято фольклору «Світанки над Россю».
• 50 років тому (22.12.1970) відбувся пуск першого енергоблоку Ладижинської ТЕС (Тростянецьк. р-н). Відповідно до рішення Президії Ради Міністрів СРСР, її будівництво розпочато 26 квітня 1968 р. У 1971 р. на станції вперше в практиці енергетичного будівництва протягом року змонтовано ще 5 блоків. Підприємство запрацювало на повну потужність 18 січня 1972 р. У комплексі з Ладижинською ТЕС працює ГЕС потужністю 7500 кВт. Електроенергія, вироблена станціями, надходить в одну енергосистему країни. 25.12 - 120 років від дня народження Олександра Захаровича Міньківського (25.12.1900, с. Сніжна, нині Погребищ. р-ну – 12.04.1979, м. Київ), хорового диригента, педагога, професора Київської консерваторії (1965), народного артиста СРСР (1960). Закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка (1930). Викладав у київських музичному та педагогічному технікумах. До війни (1934–1941) керував хоровою капелою Українського радіо. З 1951 р. – викладач, з 1965 р. – професор Київської консерваторії. О. З. Міньківський майже 30 років був художнім керівником і головним диригентом капели бандуристів УРСР. У його творчому доробку – обробки народних пісень, статті з музикознавства, збірник «Українські класичні хори» (1955). Він – лауреат Шевченківської премії (1969) за концертну програму 1966–1968 рр.
• 90 років від дня народження Валентина Павловича Чудного (25.12.1930, смт. Вапнярка Томашпіл. р-ну), поета, прозаїка, публіциста, перекладача, громадського діяча. Кандидат історичних наук. Заслужений працівник культури України. Член СПУ (1973). Очолював редакцію Політвидаву України, працював заступником редактора газети «Культура і життя» (1974–1991). Автор збірок оповідань, поезії, повістей та публіцистичних творів.
• 100 років від дня народження Марії Михайлівни Юр’євої (25.12.1920–2013, м. Вінниця), учасниці бойових дій Другої світової війни та визволення Вінницької області, почесного громадянина м. Вінниця.
27.12 - 425 років тому народився Богдан Михайлович Хмельницький (1595-1657). гетьман України, який очолив визвольну війну українського народу 1648-1654 рр. проти польсько-шляхетського панування, в т.ч. на теренах Вінниччини.
31.12 - 95 років (1925) тому відкрито Вінницький будинок Червоної Армії, нині Будинок офіцерів ВПС України.
Коментарі
Дописати коментар