Вересень вітає

У вересні 2020 року краєзнавчий календар місяця пропонує згадати наступні ювілейні дати:

1 вересня

• 80 років від дня народження Олега Федотовича Головка (01.09.1940, с. Рахни-Собові, нині Рахни Гайсинськ. р-ну – 10.06.2016, м. Кременчук Полтавськ. обл.), українського поета. Автор поетичних збірок: «Радио на сосне» (1963), «Стежка до рідної хати» (1968), «Поїзди надії» (1984), «Струны тайги» (1988), «Йшла коза-дереза» (1990), «Пливе щука з Кременчука» (1990), «Гаптовані рушники» (1990), «Прощання з рідною хатою» (1991), «Нерозумний песик» (1992). Член СПУ (1974).
• 75 років від дня народження Олександра Григоровича Сухомовського (02.09.1945, м. Вінниця), педагога, директора КЗ «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І–ІІ ступенів-ліцей № 7 Вінницької міської ради», заслуженого працівника освіти України (2006). За його керівництва в закладі створено якісну навчально-виховну базу, сучасне комп’ютерне забезпечення, запроваджено профільність навчання. Він – фіналіст програми «Партнери в освіті» (2003), переможець міського конкурсу «Директор року» в номінації «Директор- новатор», Всеукраїнського конкурсу «Директор ХХІ століття» (2013), лауреат обласної педагогічної премії (2008).

4 вересня

• 85 років від дня народження Ярослава Андрійовича Бранька (04.09.1935, рудник ім. Чубаря Широківськ. р-ну Дніпропетров. обл.), економіста, краєзнавця, пошуковця-дослідника, члена Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Українського фонду пошуку «Пам’ять», члена НСКУ. З 1960 р. мешкає у Вінниці. Працював у Вінницькому облстатуправлінні, планово-економічному відділі Подільського раднаргоспу. Майже 40 років свого життя трудився на Вінницькому хімзаводі (1966–2005), пройшовши шлях від старшого економіста до начальника планово-економічного відділу. Із серпня 2008 р. працював науковим співробітником сектору військової історії Вінницького обласного краєзнавчого музею. Ще з юних літ активно захоплюється краєзнавчою, пошуковою роботою. Основна сфера досліджень – Вінниччина і вінничани у Другій світовій війні. Він встановив понад 1150 імен воїнів-визволителів, місця загибелі та захоронення яких були невідомі. Учасник багатьох регіональних історико-краєзнавчих конференцій, автор численних публікацій краєзнавчої тематики.
• 80 років від дня народження Віктора Прокоповича Абрамова (04.09.1940, м. Львів – 07.05.2016, м. Вінниця), українського художника, члена НСХУ (1993). Закінчив Одеське державне театрально-художнє училище (1961), Харківський державний художньо-промисловий інститут, відділення промислової графіки (1970). Працював в галузі станкового та монументального живопису, графіки. 
• З 1987 р. – учасник обласних, всеукраїнських виставок, міжнародних артфестивалів у Києві. Персональна виставка 1997 р. – у Вінницькому обласному художньому музеї. Твори художника є в приватних колекціях, а також у художньому музеї. Мешкав у Вінниці.35 років тому загинув у карцері табору особливого режиму (04.09.1985, с. Кучино Чусовськ. р-ну Пермськ. обл.) Василь Семенович Стус (1938–1985), видатний український поет ХХ ст., Герой України (2005). У цей день щорічно (з 2010 р. за ініціативи ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва) проводяться заходи з вшанування пам’яті видатного земляка.

12 вересня

• 120 років від дня народження Леся (Олександра Кириловича) Лозовського (12.09.1900, Погребищенська волость, нині м. Погребище (за іншими даними – м. Київ) – 20.03.1922, убитий, м. Київ), українського художника-графіка. Навчався в Київському художньому (майстерня М. Козіка) та Строгановському (м. Москва) училищах. 1918 р. продовжив навчання в Українській державній академії мистецтв у Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Меллера. Намалював кілька карикатур для рукописного журналу «Елеас» (1919). Більшість його творів – обкладинки до книжок М. Коцюбинського, Т. Шевченка, С. Васильченка, П. Тичини (збірки «Замість сонетів і октав», «Сонячні кларнети», «Плуг» – усі 1920), до серії видань нот «Українські народні пісні» (1921). Автор портрета Г. Сковороди (1921). Роботи митця зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Російському державному архіві літератури й мистецтва (Москва) та в приватних колекціях.

13 вересня

• 90 років від дня народження Клавдії Євдокимівни Норець (13.09.1930, м. Київ – 12.07.2013, м. Вінниця), актриси Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. Садовського (нині Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр ім. М. Садовського), заслуженої артистки України (1980), заслуженої артистки Кабардино-Балкарії. Випускниця Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1952) К. Є. Норець працювала артисткою драми у Вінницькому муздрамтеатрі ім. М. Садовського до 1995 р. За ці роки створила на його сцені понад 150 різнопланових образів, серед яких: Ярина («Сільська честь»), Марійка («Солдатська вдова»), Софія Марківна («Старик»), Гудула («Собор Паризької богоматері»), баба Настя («Сестри»), Софія Іванівна («Любов при свічках»), Текле («Ханума»). Відзначена державними нагородами.

15 вересня

• День народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство і юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (тепер Шаргородського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – українську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводяться Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку.

19 вересня

• 79 років (1941) тому гітлерівці вчинили масовий розстріл близько 10 тис. євреїв у Вінниці.

20 вересня

• 70 років від дня народження Леоніда Борисовича Кимака (20.09.1950, с. Городище, тепер Рівненськ. р-ну Рівненськ. обл.), журналіста, літературознавця. Працював у редакціях кількох регіональних газет Вінниччини, на обласному радіо. З 2000 р. – завідувач відділу редакції газети «Вінниччина». Автор багатьох краєзнавчих розвідок, нарисів, рецензій.

21 вересня

• День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінецьк. р-ну – 16.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврівськ. р-ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888–1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць» – «Закувала та сива зозуля». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера. Щорічно в Тиврівському районі проводиться районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі».

22 вересня 

• 75 років від дня народження Аркадія Івановича Годлевського (22.09.1945, м. Вінниця 22.10.2016, там само), хірурга, кандидата медичних наук (1979), доктора медичних наук (1991), доцента (1992), професора (1993), заслуженого діяча науки і техніки України (2002).

24 вересня

• 85 років тому (24.09.1935) відкрито Вінницький міський палац піонерів. Нині Вінницький міський палац дітей та юнацтва ім. Лялі Ратушної – один з найбільших позашкільних закладів України.

26 вересня

• 190 років тому народився Йосип (Юзеф) Антоній Ролле (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині с. Роля неподалік Шаргорода – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польський історик, лікар, письменник, краєзнавець, громадський діяч.
• 70 років від дня народження Михайла Васильовича Захаревича (26.09.1950, с. Сосонка Вінницьк. р-ну), генерального директора-художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, актора, театрального діяча, педагога, заслуженого працівника культури УРСР (1989), заслуженого діяча мистецтв України (1999), народного артиста України (2004). Працював актором Вінницького театру ляльок (1967–1968). 1995–2000 рр. – перший заступник міністра культури і мистецтв України. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2017).

28 вересня

• День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчинськ. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра.

29 вересня

• 85 років тому народився Анатолій Церильович Мархлевський (1935, Вінниця - 20.03.2013 р.), хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв України. У 1962-1970 рр,- художній керівник Вінницької обласної філармонії.

30 вересня

• 120 років від дня народження Параски Олексіївни Березовської (30.09.1900, с. Клембівка Ямпілськ. р-ну – 1986, там само), вишивальниці, заслуженої майстрині народної творчості (1964). Працювала в місцевій артілі «Жіноча праця» (згодом Клембівська фабрика художніх виробів) (1925–1964).