Ювілейні дати грудня 2019 року

02.12 -150 років тому народився Олександр Іванович Ющенко (02.12.1869, хутір Водотеча поблизу Глухова Чернігів. губернії, нині Сум. обл. – 13.06.1936, м. Харків), український психіатр, академік АН УРСР (1934), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1929). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1893). У 1897–1901 рр. працював у Вінницькій психіатричній лікарні. У 1934 р. Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні було присвоєно ім’я Олександра Івановича Ющенка, яке вона має і донині.

10.12 - 160 років від дня народження Юхима Йосиповича Сіцинського (Сіцінський, Січинський) (10.12.1859, с. Мазники Летичів. повіту, нині Хмельниц. обл. – 07.12.1937, м. Кам’янець-Подільський), видатного історика Поділля, зокрема Вінниччини, археолога, етнографа, мистецтвознавця, громадського діяча. У 20-х рр. він був активним членом Кабінету вичування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки при ВУАН. Йому належить дослідження «Нариси з історії Поділля», видане у Вінниці 1926 р. під грифом Кабінету. У творчому доробку Ю. Й. Сіцинського понад 200 праць, які присвячені археології, історії, релігії, архітектурі, етнографії, фольклору Поділля. Наукова спадщина вченого й сьогодні є актуальною для дослідників краю і потребує детального вивчення та популяризації.

• 75 років тому (10.12.1944) було відкрито Вінницький навчально-курсовий комбінат, нині Вінницький професійний кулінарний ліцей (2003). Тут навчають майбутніх кухарів, кондитерів, продавців, офіціантів, барменів.

13.12 - 190 років тому народився Андрій Іванович Димінський (13.12.1829, с. Борщівці, тепер Могилів-Поділ. р-ну – 14.01.1915, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельниц. обл.), фольклорист, етнограф, краєзнавець. З 1849 р. розпочав збирання фольклорно-етнографічних матеріалів у селах сучасного порубіжжя Хмельниччини та Вінниччини. У 1880-ті рр. його переслідувала влада за українофільство. Співпрацював з Подільським єпархіальним історико-статистичним комітетом, С. Руданським, П. Чубинським, М. Драгомановим. За життя фольклориста його записи видавали анонімно чи як такі, що належать іншим. Проте більшість з них неопубліковані. Рукописи А. І. Димінського сьогодні зберігаються в ІМФЕ НАНУ, Інституті рукопису НБУВ, Ученому архіві Російського географічного товариства в Санкт-Петербурзі. Тільки з 20-х років ХХ ст. була визнана й оцінена його творчість.

• День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Немирів. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Теплиц. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча.Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Немирівський р-н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно-вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проектом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницьке училище культури і мистецтв. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року відкрили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено новий мистецький проект – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу.
  

14.12 - 60 років тому народився Микола Олександрович Янченко (14.12.1959, с. Канава Тиврів. р-ну), український естрадний співак і композитор, заслужений артист України (2007), народний артист України (2016). Режисер драматичного колективу за фахом, понад 20 років працював художнім керівником Моївського будинку культури Чернівецького району. Активну пісенну та композиторську діяльність розпочав 1993 р. Перша збірка пісень – «Моївське весілля». Усього написано понад 100 пісень. У народі особливо популярними стали «Наливай, кума», «Дай Бог», «Перелаз». Автор численних аудіоальбомів, які з’явилися завдяки співпраці з вінницькою фірмою «Мед». Організатор етнофестивалю «Мамина піч». Депутат Вінницької обласної Ради кількох скликань.

18.12 - 75 років від дня народження Миколи Володимировича Гнисюка (18.12.1944, с. Перекоринці Мурованокурило-вец. р-ну – 01.02.2007, м. Москва, РФ), українського фотографа, заслуженого діяча мистецтв РФ, який увійшов до сотні найкращих фотографів світу. Закінчив Ризьке музичне училище. Свого часу був автором близько 650 обкладинок популярного журналу «Советский экран». Наш земляк – лауреат багатьох міжнародних фотовиставок. Роберт де Ніро відкривав його персональну виставку в Лос-Анджелесі. У 2011 р. вперше в Україні, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, відбулася персональна виставка нашого земляка «Серце у кадрі». Його дружина Надія Майданська передала Вінницькому обласному краєзнавчому музею 65 експонатів. Сьогодні ім’я митця занесено в англійську енциклопедію «Сучасна фотографія».

22.12 - 130 років тому народився Натан Ісаєвич Альтман (22.12.1889, м. Вінниця – 12.12.1970, м. Ленінград, нині м. Санкт-Петербург, РФ), російський живописець, графік, скульптор, майстер портрета, художник театру. Навчався в Одеському художньому училищі (1902–1907). Удосконалював художню майстерність у Парижі, в приватній художній студії (1910–1911), зазнав впливу новітніх мистецьких стилів, особливо французького кубізму. 1912 р. перебрався до Петербурга. Був одним із засновників «Єврейського товариства розвитку мистецтв». Після більшовицького перевороту в жовтні 1917 р. став на бік нової влади. Ілюстрував «Петербурзькі новели» М. В. Гоголя, «Старий Завіт», дитячі книжки. 1912 р. у Вінниці вийшло два випуски графічних робіт «Вінниця у шаржах». Брав участь у створенні кінофільму «Єврейське щастя» за сценарієм Шолом-Алейхема. За пропозицією Альтмана натурні зйомки проходили у Вінниці.

• 125 років від дня народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога (див. розширену довідку в кінці місяця).

28.12 - 110 років тому народився Василь Митрофанович Борщевський (28.12.1909, с. Новоселівка, нині Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 25.12.1993, м. Вінниця), педагог, кандидат філологічних наук (1955), професор (1965), літературознавець, краєзнавець, громадський діяч. Учасник Другої світової вій-ни. Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1993, посмертно). Протягом 1966–1979 рр., очолюючи на громадських засадах Вінницьку обласну організацію Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зробив значний внесок у розвиток літературного й історичного краєзнавства на Вінниччині, охорону, збереження й популяризацію пам’яток історії та культури краю. Один із організаторів ряду обласних, міжрегіональних та республіканських конференцій, присвячених творчості українських письменників. В. М. Борщевський – співавтор та упорядник краєзнавчих збірників «Літературно-мистецька Вінниччина» (1969), «Краса України – Поділля» (1972), «У дорозі молодій і вічній. Спогади про Миколу Трублаїні» (1977) та ін.

Цього місяця виповнюється:

370 років (1649) від початку повстання селян і козаків під проводом Данила Нечая проти польсько-шляхетського гноблення.