СЕРПЕНЬ
5.08 - 120 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича (літературні псевдоніми – Богдан Вірний, Б. Антонович) (05.08.1899, м. Ромни Сумської обл. – 09.05.1984, м. Київ), письменника, публіциста, літературознавця, драматурга, мовознавця, критика, перекладача, громадського діяча, активного учасника національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. та дисидентського руху опору.
14.08 - 70 років тому (14.08.1949) у Вінниці було відкрито найбільший в області стадіон «Локомотив». На багато років він став центром спортивного життя області, справжнім вогнищем фізичної культури. Сьогодні це – комунальне підприємство «Центральний міський стадіон».
20.08 - 80 років тому народився Віталій Євдокимович Селезньов (20.08.1939, м. Ізюм на Харківщині), народний артист України, художній керівник Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського (1986–2016 рр.), драматург, поет.
23.08 - 100 років від дня народження Аріядни Арсенівни Шумовської-Стебельської (Аріядна Шум) (23.08.1919, м. Гнівань Тиврів. р-ну – 06.06.2002, м. Торонто, Канада), критика, мистецтвознавця, поетеси, скульптора, художника. Представниця української діаспори в Канаді. Науково-творчий доробок Аріядни Шумовської-Стебельської становить понад 300 публікацій, найбільше – у виданнях Канадського НТШ. Їй належать 23 дослідження, присвячені проблемам української літератури – від «Слова о полку Ігоревім» до творчості Василя Стуса.
27.08 - 110 років від дня народження Михайла Ілліча Дуки (27.08.1909, с. Селище Козятин. р-ну – 11.10.1976, м. Брянськ, РФ), Героя Радянського Союзу (1942). Один із керівників партизанського руху на Брянщині в роки Другої світової війни. Брав участь в облозі Рейхстагу. На Параді Перемоги в Москві йому випала честь пронести по Червоній площі ключ від полеглого Берліна.
23.08 - 100 років від дня народження Аріядни Арсенівни Шумовської-Стебельської (Аріядна Шум) (23.08.1919, м. Гнівань Тиврів. р-ну – 06.06.2002, м. Торонто, Канада), критика, мистецтвознавця, поетеси, скульптора, художника. Представниця української діаспори в Канаді. Науково-творчий доробок Аріядни Шумовської-Стебельської становить понад 300 публікацій, найбільше – у виданнях Канадського НТШ. Їй належать 23 дослідження, присвячені проблемам української літератури – від «Слова о полку Ігоревім» до творчості Василя Стуса.
27.08 - 110 років від дня народження Михайла Ілліча Дуки (27.08.1909, с. Селище Козятин. р-ну – 11.10.1976, м. Брянськ, РФ), Героя Радянського Союзу (1942). Один із керівників партизанського руху на Брянщині в роки Другої світової війни. Брав участь в облозі Рейхстагу. На Параді Перемоги в Москві йому випала честь пронести по Червоній площі ключ від полеглого Берліна.
- 110 років тому народився Цезар Самійлович Солодар (27.08.1909, м. Вінниця – 15.11.1992, м. Москва), прозаїк, публіцист, драматург. Учасник Другої світової війни. Як військовий кореспондент він був присутній при підписанні фельдмаршалом Кейтелем акту про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Критик сіонізму, діяч Антисіоністського комітету радянської громадськості. Широковідомою стала його книга «Дикая полынь».
ВЕРЕСЕНЬ
01.09 - 80 років від дня народження Миколи Федоровича Костіна (01.09.1939, с. Арбенівка Мучкапського р-ну Тамбов. обл., нині РФ), державного діяча, вінницького міського голови (1991–1992). Закінчив Вінницьку філію Київського торговельно-економічного інституту (1978). Пройшов трудовий шлях від слюсаря до заступника генерального директора Вінницького виробничого об’єднання «Будівельні матеріали». Протягом 1982–1989 рр. був головою Ленінської районної ради. З 1 січня 1991 р. по травень 1992 р. – вінницький міський голова. Перший голова, обраний на альтернативній основі сесією міської ради. За його головування в червні 1991 р. було укладено офіційну угоду з британським містом Пітерборо про дружні зв’язки між містами-побратимами.
04.09 - 210 років від дня народження Юліуша Словацького (04.09.1809, м. Кременець, нині Тернопіл. обл. – 03.04.1849, м. Париж), великого польського поета і драматурга, одного із трьох національних поетів-пророків польської літератури поряд із Адамом Міцкевичем і Зигмунтом Красінським. Неодноразово перебував на Поділлі та подорожував нашим краєм. Не раз згадується в його творах м. Тульчин, зокрема в поемі «Вацлав», де змальовано картини розбещеного життя графа Потоцького та його дружини Софії. Ця поема Словацького деякою мірою перегукується із шевченківським «Сном».
08.09 - 70 років від дня народження Надії Миколаївни Колесниченко (08.09.1949, с. Григорівка Ширяєв. р-ну Одес. обл.), актриси, заслуженої артистки України. Здобувши освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, у 1970 році прийшла до Віницького обласного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. За час роботи в театрі зіграла понад 70 ролей у п’єсах сучасного та класичного репертуару. Створені нею образи – глибоко психологічні, виразні, життєві. У творчому доробку актриси – і травестійні ролі у виставах для дітей («Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Котигорошко»), і провідні ролі у виставах «Не судилось» – Катря, «Суєта» – Явдоха, «Майська ніч» – Галя, «Собор Паризької Богоматері» – Есмеральда, «Мораль пані Дульської» – Юліасевичева та багато інших.
08.09 - 70 років від дня народження Надії Миколаївни Колесниченко (08.09.1949, с. Григорівка Ширяєв. р-ну Одес. обл.), актриси, заслуженої артистки України. Здобувши освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, у 1970 році прийшла до Віницького обласного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. За час роботи в театрі зіграла понад 70 ролей у п’єсах сучасного та класичного репертуару. Створені нею образи – глибоко психологічні, виразні, життєві. У творчому доробку актриси – і травестійні ролі у виставах для дітей («Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Котигорошко»), і провідні ролі у виставах «Не судилось» – Катря, «Суєта» – Явдоха, «Майська ніч» – Галя, «Собор Паризької Богоматері» – Есмеральда, «Мораль пані Дульської» – Юліасевичева та багато інших.
09.09 - 250 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (09.09.1769, м. Полтава – 10.11.1838, там само), українського письменника, театрального і громадського діяча, дослідника історії та фольклору. Протягом 6 місяців Котляревський жив у Гайсині та Тульчині. Нині на будинках, пов’язаних з перебуванням тут першого класика нової української літератури, встановлено пам’ятні дошки. Враження, винесені з Поділля, ті «порядки», які побачив він під час війни, знайшли відображення в останніх частинах поеми «Енеїда». Завдяки ініціативі й зусиллям О. Марковича та Марка Вовчка в Немирівській гімназії вперше на Вінниччині 1857 р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. Пізніше її не раз демонстрували на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. Творчість поета-класика досліджували відомі вчені з Вінниччини – М. Гудзій, Є. Кирилюк, В. Шубравський та ін. Безсмертну «Енеїду» ілюстрував художник-земляк А. Базилевич.
13.09 - 185 років тому народився Анатолій Патрикійович Свидницький (13.09.1834, с. Маньківка Гайсин. повіту, нині Тульчин. р-н – 13.07.1871, м. Київ), український письменник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Головний твір Свидницького – роман «Люборацькі». Це хроніка (значною мірою автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях на реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків царського режиму і ворожого українству офіційного православія. А. Свидницький – автор пісень, що мали популярність серед революційно настроєної молоді.
15.09 - 110 років від дня народження Івана Митрофановича Філіповського (15.09.1909, Орлов. обл., нині РФ – 18.09.1992, м. Вінниця), бібліотечного працівника, Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. На її фасаді встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.».
13.09 - 185 років тому народився Анатолій Патрикійович Свидницький (13.09.1834, с. Маньківка Гайсин. повіту, нині Тульчин. р-н – 13.07.1871, м. Київ), український письменник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Головний твір Свидницького – роман «Люборацькі». Це хроніка (значною мірою автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях на реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків царського режиму і ворожого українству офіційного православія. А. Свидницький – автор пісень, що мали популярність серед революційно настроєної молоді.
15.09 - 110 років від дня народження Івана Митрофановича Філіповського (15.09.1909, Орлов. обл., нині РФ – 18.09.1992, м. Вінниця), бібліотечного працівника, Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. На її фасаді встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.».
17.09 - 155 від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство і юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (тепер Шаргородського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводяться Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку.
21.09 - День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінец. р-ну – 10.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврів. р-ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888–1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць» – «Закувала та сива зозуля». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла і Гомера. Щорічно в Тиврівському районі проводиться районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі».
28.09 - День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра.
Коментарі
Дописати коментар